Інше читання Біблії

Інакше читати Біблію

Євангелія від Луки 24:36-47

Від Джона Леонарда

Дякую! Я дуже радий знову бути у Першій пресвітеріанській церкві в Джексоні. Я фактично був тут чотири роки – з 1973 по 1977, коли навчався в коледжі Белхейвен. І я хочу подякувати вам, Перша пресвітеріанська церква, за той слід, який ви залишили в моєму житті. Ви бачите, саме в цій церкві, молячись кожної неділі, сидячи приблизно там, у четвертому ряду, я вірно слухав проповіді та вчення Дона Паттерсона. Ви знаєте, що не можна сидіти під Доном Паттерсоном і не мати зорієнтованого та проясненого бачення місійної роботи. Але найголовніше, я відвідував Місіонерські конференції. І ви знаєте, що я дізнався? Я дізнався про Обітницю Віри. Я дізнався про жертовне давання. І вперше в своєму житті я ризикнув і дав обіцянку як студент коледжу. І я подумав, що якщо я пропрацюю все літо, то зможу виконати цю обіцянку. Ну, у середині літа я захворів; я був хворий половину літа. І я сказав: «Ну, як я тепер виконаю свою обіцянку, будучи хворим?» І якимось чином, завдяки обставинам, я знайшов гроші, і сума грошей, яку мені було дано, як ви знаєте, була рівно такою, скільки я обіцяв для Обітниці Віри тут, у Першій пресвітеріанській церкві. І тому я дуже дякую вам за той слід, який ви залишили на мені та на сотнях інших людей, які пройшли через вас і були благословенні вами та служінням цієї церкви. Тож дуже дякую вам.

Сьогодні вранці я хочу поставити питання: «Чому ви читаєте Біблію? Чому ви приходите до церкви?» Для багатьох із нас це тому, що в нашому житті щось не так, і ми шукаємо в Біблії вирішення цієї проблеми. Ми сподіваємося, що принципи Божого Слова поліпшать наш шлюб, що якщо ви чоловік, «воно допоможе моїй дружині»; якщо ви дружина, воно допоможе вашому чоловікові. Якщо ви батько, що воно допоможе вашим дітям. Що якщо ви молода людина, воно допоможе вашим батькам. Або ви тут тому, що, як відомо, ви намагалися жити мрією, але ця мрія перетворилася на кошмар, і ви хочете знайти «Як мені прожити повноцінне і задоволене і щасливе життя?» І тому ви приходите до Біблії і шукаєте принципи, які будуть керувати і спрямовувати ваше життя. Але я хочу вам сказати, що коли ми підходимо до Біблії як до книги самодопомоги, щоб поліпшити наше життя, зробити його щасливим, дати нам успіх і повноцінне життя, ми завдаємо собі великої шкоди.

Тепер це правда, що якщо ми віримо в Боже Слово, ми будемо змінені; наше життя буде повноцінним. Але це вторинні, а не первинні цілі, заради яких наш небесний Отець відкрив нам Своє Слово. Ви бачите, коли ви читаєте Біблію, шукаючи свого особистого щастя, ви живете егоцентричним життям. І все це життя є лише іншим проявом нашого бунту проти Бога. Тож ви можете бути сьогодні вранці в абсолютному бунті проти Бога, намагаючись застосувати Його принципи до вашого життя. Чому? Тому що ви просто хочете, щоб Бог служив вам і зробив ваше життя кращим. Проблема полягає в тому, що кінцевий результат — це релігійність без Христової праведності, духовність, яка, в кращому випадку, плотська, є продуктом наших власних зусиль, а не перетворюючої сили Святого Духа. І ви скажете: «Ну, хто б це зробив?» Ну, фарисеї зробили б це, чи не так? І саме ці люди були найбільш піддані критиці Христа.

Тепер це не саме наша провина, що ми читаємо Біблію таким чином, тому що в дуже багатьох церквах, не в цій, коли Біблія проповідується, її вчать як книгу принципів – книгу самодопомоги, яка нібито змінює тебе, якщо застосуєш ці принципи до свого життя. Ви почуєте проповіді на кшталт: «П’ять принципів для кращого шлюбу», «Шість способів виховати духовно здорових дітей», «Сім уроків для фінансового успіху», «Чотири уроки лідерства з життя Давида». Тепер це правда, що Біблія містить багато принципів, але основна мета Біблії не полягає в застосуванні цих принципів. Тож якщо ви думаєте, що Біблія про вас, у мене є дуже погана новина – ні! Біблія розповідає нам іншу історію.

І тому сьогодні вранці я сподіваюсь навчити вас читати Біблію інакше. Я сподіваюсь дати вам цілком новий погляд, з якого ви зможете зрозуміти Писання. Я хочу, щоб ви могли бачити, що існує тема, яку ви завжди повинні мати на увазі, коли тлумачите Слово Боже. І яка ця тема? Який цей погляд? Це місіологічний погляд. І ви, напевно, думаєте: «Звичайно, Джоне, ти скажеш це; ти місіонер! І все, що ти робиш, це читаєш у текст саме те, що хочеш отримати з тексту!» Але з усіх підходів до Писання, яким я найбільше протистою, це той – що ми читаємо Біблію таким чином, що отримуємо з неї саме те, що хочемо. Цей підхід, цей місіологічний підхід, це просто не мій підхід. Цей місіологічний підхід це просто не підхід Першої Пресвітеріанської церкви у Джексонові. Місіологічний підхід це не тільки підхід ПКЦ або реформатської віри. Цей місіологічний підхід, як і вся наша реформатська теологія, походить із самого Писання, тому що у нас є велика доктрина, яка говорить нам, як ми тлумачимо Писання. Ми тлумачимо Писання Писанням. І як ми приходимо до розуміння всього Писання? Навчаючись від нашого Господа, як Він Сам учив нас читати Слово Боже.

І тому ви можете сказати: «Де це, Джоне?» Ну, зверніться зі мною до Євангелії від Луки, глава 24, вірші 36-48. Тепер у цьому уривку Ісус воскрес від мертвих, Він з'явився Своїм учням у горішній кімнаті. Вони не зовсім знають, що це таке. Чи Він привид? Чи фантом? Він показує їм Свої рани; Він просить їх щось поїсти. У їхньому замішанні Він каже: «Дайте мені пояснити вам речі». І Він каже це, починаючи з вірша 44:

«Усе написане про Мене в Законі Мойсея і в Пророків та в Псалмах повинно здійснитися.» Потім Він відкрив їм розум, щоб вони могли зрозуміти Писання. І сказав їм: «Так написано, що Христос повинен був постраждати і в третій день воскреснути з мертвих, і що покаяння для прощення гріхів повинно бути проповідане в Його ім'я всім народам, починаючи з Єрусалима.»

Тепер традиційний спосіб розуміння цього уривку полягає в тому, що Ісус в основному провів їх через своєрідне підтвердження тексту Старого Завіту, де Він показав їм вірші, які пророкували про Його прихід. Такий підхід до розуміння Біблії часто називають червоною ниттю Писання. Він походить від тієї історії про Рахав, блудницю, якій було велено повісити червону нить у своєму вікні. І коли ви говорите про червону нить тлумачення, це такий ряд пророцтв по всьому Біблії, які говорять про Ісуса. Тож припускається, що Ісус зробив би щось подібне. Він би звернувся до книги Буття, глава 3, зі Своїми учнями та сказав: «Дивіться, Я – обіцяний син Єви, який буде уражений змієм, але роздавить його голову. Я – Той, про якого пророкували в Міхаї главі 5, що Він народиться у Віфлеємі. Я був Тим, про кого обіцяли, що Він народиться від діви в Ісаї главі 7. Я походив із коліна Юдиного, обіцяного в Буття 49. Я – Цар, який має сидіти на престолі Давида, згідно з Ісаєю глави 9. Ви знали, що Я буду відкинутий, розп'ятий між злочинцями та похований серед багатих, згідно з Ісаєю глави 53; що Я буду жертвою, принесеною на користь мого народу. Ви б знали, якщо б читали Міхаї глави 4, що Я – Той, якому передуватиме Ілля, що я буду названий Царем, Сином Всевишнього, у Псалмі главі 2. Що Я буду священиком за чином Мелхиседека у Псалмі 110. Що я буду зраджений у Псалмі 41. Що руки і ноги Месії будуть проколоті у Псалмі 22. І Я буду покинутий та зазнаю жахливу смерть на хресті, усе пророковано з того псалма. Що згідно з Псалмом 34 буде пророковано, що воїни не зламають моїх ніг, але проколють мій бік». А потім у Псалмі 16 Він показав би їм, що Він – Месія, який буде воскресений із мертвих.

Основа та Тканина Усього Писання

І так, якщо ми читаємо Писання таким чином, то так, Христос може бути кримсонною ниткою, що проходить через Писання, яка іноді виривається у зіткання тканини, але це не те, що говорить Ісус. Він говорить: «Я є зітканням усієї тканини Писання! Що вся ця книга про Мене». Зверніться зі мною знову до нашого тексту. Погляньте на вірш 45. Там сказано: «Тоді Він відкрив їхні уми, щоб вони могли зрозуміти Писання». Ви бачите, Ісус не просто вказав їм на якийсь окремий вірш і те, що він означає; Він дав їм цілком новий спосіб читати цю книгу, розуміти цю книгу. І я можу уявити, що більшість із нас тут, колись у нашому житті, коли ми, як і Павло, були сліпими, і ці штори зняли внаслідок роботи Святого Духа в нашому житті, коли ми раніше читали Книгу і казали: «Про що ця Книга?» Але коли Христос став реальним у наших серцях, усе стало на свої місця. Чи траплялось таке з кимось із вас? Чи трапилось таке у вашому власному житті, коли ви пізнали Христа?

Історія Відкуплення

Отже, те, що Христос вчить Своїх учнів, полягає в тому, що немає лише кількох пророцтв про Його прихід, але Він навчав їх читати Біблію зовсім інакше. Він сказав, що вчить нас тому, що все Писання має одну центральну точку; що кожний уривок, усі вони, говорять про Його особу та Його справу. І тому Біблія не є книгою багатьох різних історій. Це повідомлення про одну історію. Тепер богослови називають цю історію історією викуплення. Це історія про те, що Бог робить у світі. Тож усе від Книги Буття до Об'явлення вказує нам на Бога, Його план і закликає нас як Його людей довіряти Христу і приєднуватися до Нього в цій справі. Тепер це змінює те, як ми читаємо та розуміємо Писання, чи не так? Це робить це так само, як і хороший детективний роман. Якщо ви читали великий детективний роман, що робить його великим, так це те, що ви не маєте уявлення про те, хто є злочинцем, аж до самої останньої глави. Ви знаєте, що ви думаєте: «Хто це зробив?» А потім, коли ви читаєте останню главу, ви кажете: «Я повинен був знати!» І вся книга набуває іншого вигляду, чи не так? І ви кажете: «Я буду читати книгу знову!» А коли ви читаєте книгу знову, ви починаєте бачити, що були свідчення та підказки та чіткі теми протягом усієї книги, які повинні були зробити абсолютно зрозумілим, хто і що це за таємниця.

Ісус у Старому Завіті

І саме це ми знаходимо в Біблії. Що так само ясно і очевидно, як Ісус на кожній сторінці Книги, аж поки Він не прийшов і не відкрив, як усе це складаєтся докупи, що воно справді, справді має сенс для всіх нас. Подібним чином Ісус навчає нас тому, що Біблія не є книгою багатьох різних історій. Так, є історії про Авраама і Ноя, і Авраама, і Йосипа, і Мойсея, і Ісуса Навина, і суддів, Саула і Давида, але всі ці історії вказують на одну історію Ісуса Христа. Є пророки, священики і царі по всьому Старому Завіті, але всі ці історії показують нам, як вони зазнали невдачі і що нам потрібен справжній Пророк, справжній Священик і справжній Цар, і це можна знайти тільки в Ісусі Христі. Старий Завіт – це історія народу Божого Ізраїлю. Вони перебувають в одному місці, званому «Його син». Але вони зазнали невдачі. І тому ця нація Ізраїлю вказує на єдиного справжнього сина Авраама, справжнє насіння, справжнього Сина, що зберігає завіт, Ісуса, який став усім тим, чим не був Ізраїль. Закон докладно описує систему жертвоприношень, як має бути побудований храм; вся релігійна система вказує на одну особу, одну жертву, одного Спасителя. Всі вони вказують на Ісуса Христа.

Ісус говорить, що закон Старого Завіту має пророче значення. Подивіться зі мною на Євангелію від Матвія, глава 5, вірш 18. Ісус говорить: «Жодна йота, або жодна риска не зникне із закону, доки все не буде виконано». І тому кожен закон у Старому Завіті, усі 613 із цих законів мали вказувати нам на Ісуса Христа. Так, вони показали нам, що Бог є святим Богом і вони попереджали нас про те, що як не святі люди ми не можемо наблизитись до Нього у нашій власній праведності. Воно показало нам, що нам потрібна праведність, яка приходить від Христа і є Його власною. Воно показало нам, що нам потрібен Агнець Божий, який забирає гріх світу, що наповнює наші серця. Усі закони у Старому Завіті, отже, вказують нам на Ісуса Христа.

Але зауважте, Ісус не зупинився на цьому. Погляньте на вірш 44 у нашому тексті. Він каже, що «від закону Мойсея, пророків і псалмів усе повинно бути виконано». Тепер це єврейський поділ Старого Завіту. Ви знаєте, що ми розділяємо наш Новий Завіт на євангелія та послання. У Старому Завіті євреї розділили свій Старий Завіт на закон, пророків та писання. І Ісус каже, що «усі ці три частини Писання говорили про Мене. Усі вони вказували на Мене». Це не кілька віршів у пророків, які говорять про Ісуса; це вся вістка пророків. Це не лише Ісаія, глава 53, яка відкриває нам Ісуса; це від початку до кінця цієї пророцтва. Це не один лише псалом, як Псалом 22, який показує нам розп'яття, а кожен псалом, який вказує нам на Ісуса, який є і співаком, і тим, про кого співається у Псалмах. Книга Приповідей не є книгою про людську мудрість, і якщо ми застосуємо її до нашого життя, то будемо жити щасливіше і краще. Ні, вона знайомить нас із мудрістю Бога, логосом, через який Бог створив небо і землю. І Павло каже нам, що всі скарби мудрості та слави знаходяться в Ісусі Христі. Євангеліє від Екклесіаста не є лише книгою, яка розповідає нам про марність життя без Христа. Воно вказує нам на Нього і каже, що життя має сенс лише тоді, коли Він є нашим Господом. І тоді книга Соломона, Пісня Соломона, це більше ніж книга про красу любові між чоловіком і дружиною. Вона говорить про нашого божественного Чоловіка, Ісуса Христа, і розповідає нам, наскільки Він любить нас як Свою наречену, Церкву.

Тож усі ці речі, всіма способами, у всьому Писанні, вказують нам на Ісуса Христа. Знову ж таки, це не моя думка. Послухайте Мартина Лютера. Він сказав: «Мета всякого тлумачення — знайти Христа. Христос — серце Біблії.» Кальвін сказав: «Христос — мета і душа закону. Тому той, хто бажає досягти великого успіху в Писанні, завжди повинен мати це на увазі.» Ед Клоуні сказав: «Той, хто проповідує Слово, повинен проповідувати Христа.» Велика істина і мета Біблії — вказати нам на Ісуса Христа. Тепер цей підхід до читання Писання називається христологічним принципом тлумачення. Дозвольте мені повторити. Він називається христологічним принципом тлумачення. Тобто в кожному уривку, у вірші, у кожній історії ви повинні знайти Христа і те, як ця частина історії вказує нам на те, що Бог робить, щоб підготувати нас до прийняття Месії та прийняття від Нього цього послання. Ви не проповідували християнське послання ні з якого місця Біблії, особливо в Старому Завіті, якщо воно не приводить вас до хреста і якщо воно не приводить вас до Христа. І саме так Ісус навчав нас читати Писання.

Місія Церкви

Але ось моя проблема! Майже всі, кого я знаю, зупиняються саме тут і кажуть: «Так, є великий христологічний принцип. Усе Писання повинно вказувати нам на Ісуса Христа.» Але це не все, що Ісус сказав у цьому уривку про те, що вчить усе Писання. Він продовжує говорити, що «скрізь, де Писання вчить про Мене, воно також вчить про місію Бога для світу.» Вірш 47 – бачите, цей уривок не закінчується на вірші 46. Він продовжується. Там сказано: «і що покаяння і прощення гріхів слід проповідувати в Його ім’я всім народам, починаючи з Єрусалима.» Тож що каже Ісус? Він каже, що місія Церкви, щоб ви йшли і робили учнями всі народи, була проголошена і проповідована протягом усієї Біблії.» Тепер ви, можливо, думаєте: «Ну, якщо це правда, то чому євреї не зрозуміли цього?» І я би припустив, що євреї зрозуміли це, і Ісус прокляв їх за це. Він сказав: «Горе вам, книжники і фарисеї! Ви об’їжджаєте» – що? «Землю і море, намагаючись зробити учнем, але коли ви це робите, ви робите його сином диявола вдвічі більше, ніж самі.» Вони зрозуміли, що скрізь у Старому Завіті це вказує їм на Ісуса. Ісус вчить, що не тільки Його життя, служіння, смерть і воскресіння викладаються в усьому Писанні, але також, що в усьому Писанні нас вчать нести це послання до світу.

Місіологічна перспектива

Чи знаєте ви, що це означає? Це означає, що Велике Доручення не є просто додатком до кінця служіння Ісуса Христа. Це не те, що Ісус перед тим, як пішов, подумав: «Ви знаєте, було щось інше, що я хотів сказати. Що це було? Я не можу точно згадати. Щось про світ; це не так важливо. О так, це те, що це – Ідіть і робіть учнями всі народи». Ви бачите, це вінець усього, що Ісус навчав у главі 5 Євангелії від Матвія. І коли ми це розуміємо, ми бачимо, що місія церкви не зводиться просто до цитування п'яти місць Великого Доручення, знайдених у Євангелії від Матвія 28 або «Марка 15» (Марка 15, UBIO) чи «Луки 24» (Луки 24, UBIO) Або в «Тоді знову сказав їм Ісус: Мир вам! Як Отець послав Мене, і Я вас посилаю!» (Івана 20:21, UBIO) Або в «Та ви приймете силу, як Дух Святий злине на вас, і Моїми ви свідками будете в Єрусалимі, і в усій Юдеї та в Самарії, та аж до останнього краю землі.» (Дії 1:8, UBIO) Ні, це вчить всюди і скрізь. Вони є, отже, центральним застосуванням усього, що було навчено в усьому Писанні та в усьому служінні Ісуса Христа. Це означає, що ми повинні читати нашу Біблію з місіологічної точки зору, тому що саме так Ісус навчав нас читати Писання.

Тепер уже досить. Я міг би закінчити проповідь тут і сказати: «Ідіть і чиніть так само». Але дозвольте мені дати вам ще одну причину, чому ми повинні читати Біблію місіологічно. Найбільшим місіонером у Новому Завіті після нашого Господа Ісуса Христа був хто? Апостол Павло. І найбільшим місіонерським трактатом у Біблії є книга Римлянам. Тепер мене цікавить у Павлі те, що чому він був так відданий справі поширення Євангелії до кінців землі? Тепер ви могли б відповісти на це питання, сказавши: «Ну, він був так відданий справі поширення Євангелії до кінців землі, тому що Господь явився йому на дорозі до Дамаска, він був осліплений, і він сказав: «Ти будеш Моїм свідком для язичників»». Але це не тому він був так відданий місіям. Це мало щось спільне з цим. Він був так відданий місіям, тому що серед усіх тих ранніх послідовників Ісуса Христа він був єдиним, хто мав формальну, теологічну та біблійну освіту. Він був ученим Біблії. І коли Ісус вперше відкрив його сліпі очі, він зрозумів, про що все Писання — що воно вказує на Ісуса Христа — і це спонукнуло його піти у весь світ.

До Римлян 15

Як ми це знаємо? Та тому що він сам нам про це розповідає. Зверніться зі мною до книги Римлянам, глава 15. Ми вже говорили, що книга Римлянам є найбільшою, найвидатнішою книгою, яку Павло написав і яка збереглася в Новому Завіті. Якою була мета Павла, коли він писав цю книгу? Ну, він хотів переконати церкву в Римі приєднатися до нього в поширенні Євангелії до кінців землі. Книга Римлянам не є систематичною теологією того, що потрібно знати; книга Римлянам — це теологія місій — те, що нам потрібно робити. І чому Павло пише цю книгу? Ну, у вірші 24 він каже: «Я пишу цю книгу, сподіваючись побачити вас під час проходу до Іспанії, щоб ви допомогли мені в цій подорожі.» Книга Римлянам дуже схожа на ті звіти, які сьогодні робили ці місіонери, які казали: «Ось що я роблю. Ось чому я це роблю, і ось чому ви повинні приєднатися до мене.» І що є головним свідченням, яким авторитетним свідченням користується Павло, щоб переконати інших людей, що вони повинні приєднатися до нього в поширенні цієї Євангелії до кінців землі? Це не той факт, що Бог явився йому у видінні і сказав: «Іди і будь місіонером.» Ні, авторитетним свідченням є те, що він приводить людей до Писання.

Місії до народів

Погляньте на 9-й вірш 15-го розділу. Він каже: «Як написано, тому я прославляю тебе серед язичників і співаю імені твоєму.» Вірш 10, «І знову сказано: Радуйтеся, язичники, із його народом.» Вірш 11, «І знову: прославляйте Господа, всі язичники, і нехай усі народи вихваляють його.» Вірш 12, «І знову Ісая сказав: Корінь Єссея прийде, Той, Хто постане, щоб володарювати над язичниками. На Нього язичники будуть надіятися.» Тепер ось що найцікавіше в цих чотирьох віршах! Вгадайте, з якої частини Старого Завіту вони походять? Вони походять із трьох основних розділів Старого Завіту – закон, вірш 10 походить із книги Второзаконня; Самуїл та Ісая – вірші 9 і 12, пророцтва. А вірш 11 походить із псалмів. Це не є випадковим підходом до Божого Слова з боку Павла. Це є свідомий систематичний підхід до того, щоб сказати нам: «Я так відданий місіям, тому що скрізь у Божому Слові воно кличе нас і закликає бути місіями для народів!»

Бачите, Павло каже те саме, що сказав Ісус. Павло каже те саме, що Ісус показав своїм учням. Він каже, що центральне послання Біблії вказує нам на Ісуса, а застосування цього послання полягає в тому, щоб нести цю Євангелію світові. Місії не обмежуються однією частиною Біблії; вони є в кожному розділі Біблії. Павло цитує закон, пророків і псалми, тому що він слідує прикладу Христа. І дозвольте мені показати вам, як це може працювати, коли ми вчимося перечитувати нашу Біблію. Давайте повернемося до Писання і побачимо, як його перечитати.

Чи не цікаво, як Біблія починається і закінчується? Вона починається зі створення неба і землі та закінчується створенням Нового Неба і Нової Землі. Тепер ви можете подумати, що Книга, яка починається зі світу і закінчується світом, — це все про світ. І ви будете праві, зробивши такий висновок. Вона починається в Книзі Буття, де Бог шукає двох людей, Адама і Єву, у саду, і закінчується, коли Він знаходить Своїх людей і збирає їх з усіх народів землі. І те небесне Єрусалим у середині — це Центральний парк, сад Едемський, у якому перебуває дерево життя, і ми маємо до нього доступ. Сама святиня і релігійна система у законі показали Ізраїлю, що вони повинні були очікувати і приймати іноземців до своєї спільноти. Ви бачите, Ізраїль не був етнічною групою. Ізраїль не був групою людей, які сказали: «Ми — один народ, тому що маємо спільну кров». Ні, Ізраїль був нацією, тому що вони були зобов’язані одним і тим же заповітом, і будь-хто, хто хотів укласти цей заповіт із Богом, міг бути частиною цієї нації. І саме цьому вчить закон. Він говорить, що коли прибульці приходять жити серед вас, вони мають усі права і привілеї, що й ви, і ви повинні любити їх і ставитися до них як до рідних. І вони повинні брати участь у всіх релігійних заходах Ізраїлю.

Місія Церкви у релігійних структурах

Але ми також бачимо це служіння церкви, пов’язане з релігійними структурами. Подумайте про храм. Храм складався з кількох дворів. Найменшим двором у храмі було святилище. Потім був двір язичників, двір чоловіків, двір жінок і двір язичників. Чи сказав я це? Чи всі ви слухаєте! Слухайте, ви всі повинні радіти, тому що я дуже сповільнився! Цим ранком я швидко розповідав про це! Святилище і двір язичників. Тепер, який із цих чотирьох дворів найбільший? Двір язичників. Чи хтось знає, яким був розмір двору язичників? Чи хтось із вас пам’ятає? Яким був розмір? Дуже добре! Ви слухали! Тринадцять акрів. Тринадцять акрів! Чи знаєте ви, скільки людей можна розмістити на тринадцяти акрах? Понад 300 000 людей. Тепер, чому вони побудували двір, який міг би вмістити 300 000 людей, якщо вони не розуміли, що Бог буде кликати всі народи землі до Себе? Ви бачите, вони вірили в це і підготували місце для цього!

Ви знаєте, ми не дуже віримо в це тут, у Першої пресвітеріанської церкви, тому що у нас немає тринадцяти акрів, щоб прийняти людей! Ну, може, вони не прийдуть! Євреї теж не вірили. Що вони зробили з усіма цими тринадцятьма акрами? «Ого, у нас є весь цей вільний простір. Ви знаєте, ми повинні заповнити його міняками, щоб наше життя було легше». Так, вони використовували його як скорочення шляху через Єрусалим, щоб не обходити навколо нього. І що сказав Ісус? «Чому ви перетворили дім молитви мій на дім торгівлі? Коли народи прийдуть сюди, не буде місця для них. Ви повинні підготувати місце для них». Отже, навіть сам храм свідчив, що світ прийде і буде поклонятися.

Збірник гімнів Божого народу

Псалми є піселником народу Божого. І чи знали ви, що у псалмах є понад 175 універсальних закликів? Тобто, висловлювань про те, щоб кликати світ прийти і поклонятися Богові з Ізраїлем. Тепер, що ж такого незвичайного у цьому – 175 закликів у Псалмах? Що ж такого незвичайного у цьому, так це те, що існує лише 150 псалмів! Тож це означає, що декілька разів у багатьох псалмах ви зустрічаєте цей постійний нагадування про те, щоб привести народи з собою, коли ви приходите поклонятися. Якби Бог дав нам це співати знову і знову у нашому піселнику, ви б подумали, що, можливо, ми повинні були привести когось із собою цього ранку, коли прийшли до церкви. Ось декілька прикладів: «Видайте радісний звук на ім’я Господа, всі землі». Як молода людина, коли я читав цей псалом, я думав, що вони говорять про землю. Ви знаєте, про каміння. І це правда. Ісус каже: «Якщо діти не викрикнуть, то каміння викрикнуть». Але Він не говорить про те, що земля викрикне; Він говорить про те, що люди землі викрикнуть. «Псалми 100» (Псалми 100, UBIO) – це місіонерський псалом, який кличе світ приєднатися до них. «Псалми 96» (Псалми 96, UBIO) Тепер, у перекладі Септуагінти з єврейського, у грецькому перекладі Старого Завіту, це слово «оголосити» є грецьким словом, від якого ми отримуємо англійське слово «євангелізувати». Тож ви могли б перекласти вірш 3 як: «Євангелізуйте народи».

Пророки

І що щодо пророків? У пророках ми бачимо це велике бачення, що Бог має намір покликати всі народи землі до поклоніння Йому на святій горі. У Євангелії від Ісаї глава 25, вірші 6 і 7, сказано: «На горі Господь Саваоф приготує для всіх народів пир зі смачних страв, пир з вином, що добре витримано, зі смачних страв, повних кісткового мозку, та з вином, добре очищеним. Він проковтне на цій горі покривало, яким покрито всі народи, і покривало, що простяглося над усіма народами.» Бог має здійснити цю справу. У Псалмі 19, вірші 23-25, сказано, що в ті дні буде дорога від Єгипту до Ассирії, і ассирійці будуть ходити до Єгипту, а єгиптяни будуть ходити до Сирії. Що вони будуть робити? Та читайте далі у вірші 24: «В той день Ізраїль буде третім з Єгиптом та Ассирією, благословенням серед землі, якого благословив Господь Саваоф, говорячи: «Благословенні Єгипет, люди мої, та Ассирія, діло рук моїх!»» А що Він говорить, так це те, що увесь світ буде поклонятися. Проблема полягає в тому, що Бог постійно говорив ізраїльтянам будувати тільки один храм. Але тепер, коли всі народи приходять, тринадцять акрів буде замало. Тож Він говорить: «Ми маємо будувати більше храмів! Нам потрібен один в Ассирії на сході, і нам потрібен один в Єгипті на заході, і нам потрібен один посередині в Ізраїлі, щоб усі народи прийшли та поклонялись!» Чому? «Бо земля буде сповнена знанням слави Божої, як води вкривають море, і вони будуть поклонятися своєму Царю.»

Абсолютний монолатризм Старого Завіту

Інша причина, чому місії є центральним повідомленням Старого Завіту, полягає в абсолютному монотеїзмі Старого Завіту. Ви бачите, скрізь у Старому Завіті нам нагадують, що Бог створив небо і землю, що всі боги народів є ідолами. І коли ви це знаєте, у вас є тільки одне повідомлення для цих народів. Це — відвернутися від вашого хибного бога і поклонятися істинному Богові, Богові, який створив небо і землю. Центральне повідомлення і мета Писання — вказати нам на Христа, а просте застосування цього повідомлення полягає в тому, що, прийнявши Його і Його благодать, ми повинні нести це повідомлення до кожного кута нашого світу і в кожний куток цього світу. Центральна мета Писання кличе нас до Христа і посилає нас у світ бути місіонерами. Оскільки це — центральне повідомлення Писання, воно повинно бути центральною метою вашого життя. Воно повинно бути центральною метою цієї церкви, і воно повинно відображатися в тому, як ми живемо, діємо і як ми витрачаємо наш час, наші таланти і наші гроші. Ви бачите, ви не можете сказати, що ви узгоджені з Божими цілями, якщо ви читаєте Біблію як книгу про себе. Чи бачите ви, наскільки смертоносним є таке читання Писання, коли ви розумієте більшу мету Бога?

Центральне повідомлення Біблії

Я розпочав це послання, попередивши вас бути обережними щодо перетворення Книги Божої на книгу самодопомоги, використовуючи її для пошуку самозадоволення, вдоволення та цілісності у вашому власному житті. Але те, що ми виявили, коли ми розуміємо, що центральне послання Біблії має місіологічний характер, ми тоді розуміємо, наскільки важливим стає все у нашому житті. Ми розуміємо, що важливо мати гарне подружжя та застосовувати ці принципи до нашого життя, тому що наше подружжя тепер має мету. Ця мета – поширювати владу та панування Бога через наше подружжя. Ми розуміємо, чому важливо мати сильні християнські сім'ї, тому що наші сім'ї стають місійними; ми стаємо домом, який має бути світлом для народів у тому, як ми живемо, і живемо як чоловіки та дружини, батьки та матері, і діти. Ми стаємо живими прикладами всього того, чим має бути Євангеліє навколо нас, тому що центральне послання Біблії – місіологія, місіологічне, тоді місії мають бути центральною метою, заради якої ми живемо. І коли ми узгоджуємо себе з цими цілями, ви знаєте, що станеться? Ні одне життя не є багатшим, ні одне життя не є повнішим, ні одне життя не є більш нагородним, тому що ви не будете жити для себе, але ви відкриєте мету, заради якої ви були створені. Ви будете виконувати плани та цілі Божі у вашому житті.

Ви, можливо, прийшли сюди сьогодні вранці, думаючи: «Ну, мабуть, це той час року, коли ми нагадуємо собі про місії. Мабуть, це досить важливо, оскільки ми присвячуємо цьому кілька неділль на рік.» Але я сподіваюсь, що ви підеете звідси, думаючи: «Ось чому ми приходимо сюди кожного тижня.» Ми віддані центральній меті Бога у всьому Писанні. Ми хочемо, щоб наше життя відображало цю мету. Ми хочемо, щоб те, як ми витрачаємо наші гроші, відображало цю мету. Ми хочемо структурувати те, чим є ця церква, цією центральною метою Біблії. Бачите, істина полягає в тому, що ця книга є доброю новиною тільки тому, що вона не про вас; вона вказує нам на Спасителя і спрямовує нас у весь світ.

Давайте помолимося!

Наш Бог і небесний Отець, ми дякуємо Тобі за цей новий спосіб читання Біблії. Дякуємо Тобі за те, що Ти врятував нас від читання Біблії як послання про нас самих. Чи допоможеш Ти нам підняти очі на те велике бачення того, що Ти робиш, щоб ми могли вийти зі свого власного шляху і зі своїх власних проблем і узгодити наше життя з Твоїми цілями для нас? Будь ласка, врятуй нас від нашого обмеженого бачення і нашого світського мислення, щоб ми могли жити для Тебе. Ми просимо все це в ім'я Ісуса. Амінь.