KOT-01 Чому варто вивчати Старий Завіт?

Якщо ми запитаємо людей, які не мають традиційного єврейського чи християнського походження, «Чому хтось повинен вивчати Старий Завіт?», більшість із них, напевно, скажуть щось подібне: «Старий Завіт настільки старий і неактуальний, що він не вартий особливого читання». Тепер, як послідовники Христа, ми приймаємо Старий Завіт як Слово Боже. Це священне Писання. Але, як би дивно це не звучало, навіть коли ми запитуємо християн, «Чому ми повинні вивчати Старий Завіт?», у кращому випадку деякі з нас скажуть: «Ну, є кілька речей тут і там, які все ще важливі для нас сьогодні». Але дуже часто навіть щирі християни кажуть: «Старий Завіт настільки старий, що він не вартий особливого читання». Тож чому послідовники Христа сьогодні повинні вивчати Старий Завіт?

Цей урок є першим у нашій серії «Царство, Завіти та Канон Старого Завіту» — серії, присвяченій дослідженню тем Божого царства та завітів і того, як ці теми застосовуються в книгах канону Старого Завіту. Цей перший урок розгляне дуже важливе попереднє питання: «Чому вивчати Старий Завіт?» Чому сучасні послідовники Христа повинні цікавитися цією частиною Біблії? Чому ми повинні присвятити себе вивченню цих давніх Писань?

З самого початку ми повинні визнати, що вивчення Старого Завіту — не найлегша справа у світі. Це особливо складно тому, що канон Старого Завіту складається з багатьох книг, написаних різними авторами, які розглядали різні історичні обставини протягом майже 1000 років. Але, як ми побачимо в цій серії, ми можемо зробити великий крок вперед, коли усвідомимо одну річ: усі ці книги ґрунтуються на наборі основних переконань, які всі автори Старого Завіту поділяли. Усі вони вірили, що Бог керував своїми відносинами з Ізраїлем за допомогою політики, яку він установив через свої завіти. І крім цього, вони також вірили, що ці завіти були призначені для здійснення великої мети Бога в історії — прославити себе, перетворивши все творіння на своє царство. Автори Старого Завіту спиралися на свої основні переконання щодо Божого царства та завітів, коли розглядали конкретні ситуації в книгах канону Старого Завіту.